Щодо забезпечення захисту прав та законних інтересів осіб, що проживають на територіях країн СНД

Середа, 16 Тра 2018, 16:24

З метою належного виконання та застосування вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до неї (далі - Конвенція) повідомляємо наступне.

         Конвенція Державами-членами Співдружності незалежних держав (далі - СНД) про надання правової допомоги була підписана 22.01.1993. Даний нормативний акт направлений на забезпечення належного захисту прав та законних інтересів осіб, що проживають на територіях країн СНД.

Верховною Радою України Конвенцію було ратифіковано 10.11.1994.

Положення Конвенції застосовуються у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменистаном.

Відповідно до вимог статті 5 цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться один з одним через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин.

До положень Конвенції було внесено зміни Протоколом до Конвенції…, який був підписаний  28.03.1997 та набрав чинності для України 17.09.1999.

З урахуванням змін, внесених до статей 5 та 14 Конвенції, при здійсненні правової допомоги компетентні установи юстиції Договірних сторін зносяться одна з одною через свої центральні, територіальні та інші органи, якщо цією Конвенцією не передбачений інший порядок зносин.

Зміни, що внесені Протоколом до положень цієї Конвенції, необхідно застосовувати у відносинах України з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Російською Федерацією та Республікою Молдова. Тобто у відносинах з цими державами статті 5 та 14 Конвенції діють виключно у редакції вказаного Протоколу.

Однак, Республіка Молдова висловила застереження до Протоколу щодо статті 5 Конвенції такого змісту: «При виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться одне з одним через свої центральні органи».

Протокол не набрав чинності для таких держав як: Республіка Узбекистан. Киргизька Республіка, Азербайджанська Республіка, Грузія, Туркменістан.

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 02.08.2007 №597/5 «Про запровадження безпосередніх зносин органів юстиції України в рамках Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року в частині виконання доручень у цивільних справах», на виконання статті 5 Конвенції в редакції Протоколу до неї, з 01.10.2007 були визначені органи, які уповноважені на здійснення безпосередніх зносин з відповідними уповноваженими органами Договірних Сторін. Такими органами було визначено Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

На даний час, при виконанні статті 14 Конвенції виключно через Міністерство юстиції України  здійснюються зносини з компетентними установами юстиції: Республіки Молдова, Республіки Узбекистан, Киргизької Республіки, Республіки Азербайджан, Грузії, Туркменистану.

Враховуючи вищенаведене, запити щодо Конвенції, які готуються нотаріусами, можуть направлятися до компетентних органів країн – учасниць Конвенції тільки через Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області (яке спрямує запит або до територіальних органів юстиції країн – учасниць Конвенції, або до Міністерства юстиції України для його подальшого спрямування за належністю).

У більшості випадків запити про надання правової допомоги направляються до країн, які приєднані до Конвенції.

З метою належного оформлення запитів до компетентних органів країн-Сторін Конвенції, які готуються нотаріусами, звертаємо Вашу увагу на дотримання положень, передбачених статтею 7 Конвенції.

Зокрема, запит про надання правової допомоги повинен містити: найменування установи, якій адресується запит (наприклад, «Компетентні органи Російської Федерації». Якщо ж нотаріусу відомо конкретні дані щодо запитуваної установи або нотаріуса, то він може адресувати запит конкретно такій установі або нотаріусу); найменування установи, яка направляє запит (назва державної нотаріальної контори або назва нотаріального округу та прізвище, ім’я та по батькові приватного нотаріуса); найменування справи щодо якої готується запит про правову допомогу (наприклад, «спадкова справа №23/2013»); зміст запиту та інші відомості, необхідні для його виконання, а саме: прізвище, ім’я та по батькові особи, щодо якої готується запит; дата смерті особи, щодо якої готується запит; дата народження особи, щодо якої готується запит (в обов’язковому порядку для запитів до банківських, страхових та інших установ, у яких запитується інформація про наявність грошових внесків, певних нарахувань чи виплат на ім’я спадкодавця); останнє місце проживання померлого, щодо якого витребовується інформація (повна адреса: країна, область, населений пункт, вулиця/провулок/проспект тощо, номер будинку, номер квартири (в разі неможливості зазначення повної адреси в обов’язковому порядку зазначається країна, область, населений пункт, в якому спадкодавець мав останнє місце проживання на день смерті); назви та адреси установ, від яких необхідно витребувати інформацію (наприклад, назва нотаріальної контори, банківської установи, органів РАЦС, якими були зареєстровані акти цивільного стану (шлюб, смерть, народження тощо). Також можна зазначити будь-яку іншу інформацію, яка може бути корисною для надання відповіді по суті порушених питань.

Звертаємо увагу на необхідність посилання в запиті та супровідному листі на статтю 5 Конвенції, яка регламентує порядок зносин.

Разом з цим, запит оформляється російською мовою та повинен бути підписаний керівником установи, тобто тільки завідувачем держнотконтори або приватним нотаріусом, та скріплений гербовою печаткою держнотконтори чи гербовою печаткою приватного нотаріуса.

З урахуванням роз’яснень Міністерства юстиції України, відповіді на запити, що надійшли від компетентних органів країн-Сторін Конвенції стосовно надання правової допомоги, готуються нотаріусами у двох примірниках. Перший примірник відповіді, що залишається у справах управління юстиції, готується нотаріусом державною мовою, другий примірник, що направляється управлінням юстиції до компетентних органів країн-Сторін Конвенції, готується російською мовою.

При цьому, додатками до першого примірника відповіді на запит є отримання від нотаріуса наступних документів: відповіді російською мовою, копії відповідних документів стосовно предмету запиту, з обов’язковим зазначенням кількості сторінок додатків

Водночас слід зазначити, що крім виконання вимог Конвенції, нотаріуси зобов’язані дотримуватись і двосторонніх  міжнародних договорів про правову допомогу, укладених Україною з іншими державами.

З урахуванням вищевикладеного, звертаємо Вашу увагу на належне виконання  вимог  Конвенції та Протоколу до неї при оформленні запитів до компетентних органів країн-Сторін. Наголошуємо, що у разі неналежного оформлення запиту про надання правової допомоги, він буде повернутий без розгляду.

Про управління

Структура управління

Напрями діяльності

Громадянам

Доступ до публічної інформації

Відео