Щодо відмови суб’єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції

четвер, 30 Бер 2017, 14:12

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкт)  відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо інше не встановлено Законом, здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Ідентифікація та верифікація клієнта відповідно до вимог Закону здійснюється у разі: встановлення ділових відносин; виникнення підозри; проведення фінансової операції тощо.

Разом з цим, в процесі обслуговування клієнта суб’єкт зобов’язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі - суб’єкт державного фінансового моніторингу).

Подані клієнтом документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт встановлює ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу.

 У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб’єкт зобов’язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

Проте, з урахуванням вимог статті 10 Закону, суб’єкт має право відмовитися від  проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб’єкта щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).

Крім того, суб’єкт має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, та якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу.

При цьому, суб’єкт зобов’язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про проведення операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.

Слід звернути увагу, що суб’єктам забороняється встановлювати ділові відносини (проводити валютно-обмінні фінансові операції, фінансові операції з банківськими металами, з готівкою (готівковими коштами) з юридичними чи фізичними особами, яких включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції. Про спроби встановлення ділових відносин (проведення валютно-обмінних фінансових операцій, фінансових операцій з банківськими металами, з готівкою (готівковими коштами) такими особами суб’єкти зобов’язані негайно повідомляти спеціально уповноваженому органу.

Так, у разі виявлення суб’єктом за результатами внесення змін до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, особи клієнта (з яким установлені ділові відносини), яку включено до зазначеного переліку, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно повідомити спеціально уповноваженому органу про таку особу.

Також законом передбачені й інші причини відмови суб’єктом від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції. Зокрема суб’єкт зобов’язаний відмовити у разі: коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб’єкта виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; відсутності даних, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 9 Закону; встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб’єкта.

Враховуючи вищевикладене, при відмові у встановлені ділових відносин з клієнтом, проведенні фінансової операції тощо, суб’єктам первинного фінансового моніторингу слід враховувати вимоги статті 10 Закону.

 

Відділ з питань нотаріату

Про управління

Структура управління

Напрями діяльності

Громадянам

Доступ до публічної інформації